- заклинач
- -а́, ч.Той, хто заклинаннями, чарами діє на кого-, що-небудь, підкоряючи своїй волі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заклинач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
заклинатель — я, ч. Те саме, що заклинач … Український тлумачний словник
заклиначка — и. Жін. до заклинач … Український тлумачний словник
відьмак — (людина, яка займається чаклунством), чаклун, чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов ян);… … Словник синонімів української мови
чаклун — 1) (людина, яка займається чаклунством), чарівник, маг, характерник, знатник, чародій, чародійник, мольфар, чорнокнижник, відьмак; заклинач (той, хто діє заклинанням); шептун, шептій (той, хто промовляє наговір, приворот); волхв (у давніх слов… … Словник синонімів української мови